- кіннотник
- —————————————————————————————кінно́тникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
кіннотник
Смотреть что такое "кіннотник" в других словарях:
кіннотник — а, ч. Кінний вояк; кавалерист … Український тлумачний словник
білокозак — а/, ч. Кіннотник, що воював у складі військових формувань білого козацтва … Український тлумачний словник
кавалерист — а, ч. Той, хто служить у кавалерії; кіннотник … Український тлумачний словник
кінник — I кінн ик а/, ч., зах. Стайня. II к інник а, ч., розм., рідко. Те саме, що кіннотник; кавалерист … Український тлумачний словник
улан — а, ч. У царській і деяких сучасних арміях – солдат або офіцер легкої кінноти. || Кіннотник у металевому шоломі, прикрашеному султаном з кінського хвоста … Український тлумачний словник
шашка — I и, ж. 1) Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці. 2) тільки мн. ша/шки, шок. Гра на дошці, переділеній на 64 (іноді на 100, 144) світлі й темні клітини… … Український тлумачний словник
вершник — (людина, що їде верхи конем), верхівець, їздець, верховий, комонник, джиґіт (умілий і вправний їздець); кіннотник, кавалерист (військовий вершник) … Словник синонімів української мови
рейтар — іменник чоловічого роду, істота кіннотник іст … Орфографічний словник української мови
герцовник — єдиноборець; вершник, кіннотник … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
коммонник — кіннотник; кіннота, кавалерія … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
